На ви

Він байдужий ніхто, да так ніхто,
Мої фатальні дзвони-дзвони
Благали кулі війни,
Лежали майже на том, на том
Іди збираюсь на ви!
Ось моє справжне лице
Був згоден віддати все,
Буквально все,
Мене на скелі несе.
Я слухав сміялася ти,
Мов ляпаси оплески
Мені нагадували, підказували,
Падають з неба зірки.
Віддавши своє люблю,
Я за тобою пішов,
Не все, що гладеньке - шовк,
Щось загубив, щось знайшов,
Лишився маленький шов, маленький шов.
Від твоєї вроди спокуси
Не рятують драйв барабана біт-біт,
Силу маєш ста землетрусив,
Бо мене трясе і кидає в піт.
Поза як на паперті рано,
Чуєш я не з тих, кого лякає лід,
Найтеміншу ніч змінить ранок
Муза вся скінчила, став на repeat
Ротами хапали сніг,
Мурахами по спині,
Не розумів слова НІ,
Земля тікала з під ніг.
З тобою й досі на Ви,
Я не жалкую про час,
Адже ми мали усе, буквально все,
Я сам сказав горю с нас.
Мовчав я, плакала ти,
Ось моє справжне лице,
Давай же змінимо це,
Буквально все,
Бо нас на скелі несе.
Зібравши свою люблю,
Підвівся й далі пішов,
Щось загубив, щось знайшов,
Не все, що гладеньке - шовк,
Лишився маленький шов, маленький шов.
Від твоєї вроди спокуси
Не рятують драйв барабана біт-біт,
Силу маєш ста землетрусив,
Бо мене трясе і кидає в піт.
Поза як на паперті рано,
Чуєш я не з тих, кого лякає лід,
Найтеміншу ніч змінить ранок
Муза вся скінчила, став на repeat
Знав би де впав, взагалі б не ходив
В тихий сад, темний сад. Твоєї вроди.
Дай мені знак, все це схоже на сон.
Ти мій тюнер, ти мій камертон
Від твоєї вроди спокуси
Від твоєї вроди спокуси
Від твоєї вроди спокуси
Від твоєї вроди…
Від твоєї вроди спокуси
Не рятують драйв барабана біт-біт,
Силу маєш ста землетрусив,
Бо мене трясе і кидає в піт.
Поза як на паперті рано,
Чуєш я не з тих, кого лякає лід,
Найтеміншу ніч змінить ранок
Муза вся скінчила, став на repeat